Походження образів

Більшість образів з цього набору походять з косівської кераміки ХІХ століття — унікальної традиції Гуцульщини, де побут, міфологія й фантазія перепліталися в одному візуальному світі.

Косівські майстри не боялись дивного.
Вони переносили на глину:

  • страхи

  • вірування

  • уявлення про світ

Такі образи жили поруч з орнаментами, квітами і хрестами —
бо світ ніколи не був одноманітним.

🏺 Чому ми вказуємо авторів

Косівська кераміка — це не безіменний орнамент.
Це мова конкретних людей, їхнього часу і уявлень про світ.

Карбуючи ці образи сьогодні,
ми продовжуємо лінію, започатковану майстрами понад сто років тому.

🧜‍♀️ Русалка

Автор: Петро Гаврищів, ХІХ ст.

Русалка в косівській традиції — не казковий образ, а істота межі.
Вона поєднує воду, жіночу силу й небезпеку, що приваблює.
Її зображували як нагадування: природа має власну волю, з якою рахуються.


🐦 Сирин

Косівська традиція, ХІХ ст.

Сирин — міфологічний птах з людськими рисами,
посередник між земним і небесним.
Це образ таємниці, переходу й голосу невидимого світу,
який присутній поруч із людиною.

🐲 Хижак і заєць

Автор: Олекса Бахматюк (1853–1907)

Сцена полювання без моралі й прикрас.
Фантастичний звір уособлює силу, заєць — вразливість.
Це не казка, а уявлення про світ як постійний рух і боротьбу.


🐉 Фантастичний звір-одинак

Автор: Дмитро Зондюк, ХІХ ст.

Самодостатня істота без сюжету й пояснень.
Він існує просто тому, що світ ширший за логіку.
Цей образ — визнання сили дикого й незрозумілого.


🐐 Парні звірі з квіткою

Автор: Іван Баранюк, 1840–1850-ті

Два звірі, розміщені симетрично, охороняють центр композиції.
Між ними — рослина як символ життя.
Це образ рівноваги, ладу і гармонії протилежностей.
 

Сподіваємось, цей набір допоміг вам познайомитися з косівською керамікою ближче.
Побачити в ній не лише красу форм, а й живу традицію, яку хочеться берегти й продовжувати.